Please select a page for the Contact Slideout in Theme Options > Header Options

Craft Beer & Vinyl 2019: весна – це сонця перемога

Craft Beer & Vinyl 2019: весна – це сонця перемога
Травень 15, 2019 CraftBeer

Craft Beer & Vinyl 2019: весна – це сонця перемога

Якщо узагальнити, то Craft Beer & Vinyl Music Festival незмінний від першого фестивалю. Постійними якірними рубриками залишаються пиво і музика на вінілах. Вони ж розбавлені локальним фудкортом, подекуди окремими спортивними подіями, які проходять у день фесту, музикою від діджеїв, клубними вечірками. Цього року ще додали трохи мистецтва, відкрили реберню, яка тепер працює у вихідні. Також повторили подію, яка була на першому фесті – конференцію пивоварів і осіб дотичних до пивоваріння, дистрибуції, пабів, ресторанів і т.д. Це був нульовий день фестивалю.

Спробую перелічити, що було інакше цього фестивалю, ніж зазвичай:

0. Вітаю повторення нульового дня, на який можна було записатись заповнивши анкету з фб-сторінки фестивалю. Досвід показує, що організаторам якось структурованіше виходить зробити один такий семінар, де зібрати потрібних спікерів до початку фестивалю. Замість лекцій під час самого фестивалю, коли складно зловити час і місце проведення тої лекції, а на другий весь розклад лекції взагалі “пливе”.

Читайте також про форум рестораторів та пивоварів у Львові

Хоча цього разу також вийшов цікавий момент: на сторінці фестивалю програма була розписана з 15:30 (якщо не помиляюсь), а по факту все розпочалось десь з самого ранку. Словом, коли я прийшов, то половину лекцій пропустив. Певно то була якась організаторська “фішка”.

1. Погода. Craft Beer &Vinyl пережив різні погодні умови і температурні режими. Проте цього разу, дощ якось особливо вплинув на людей. Здається багатьом навіть просто з хати виходити не хотілось, не те, щоб їхати на фестиваль. В міру тихою від дощу була субота, тоді і прийшло найбільше народу.

Хоча в звичайній куртці-дощовику (чи під парасолею) на фесті було цілком окей і в інші дні. Сховатись можна було під тентами, в реберні, яку зробили в одному з приміщень фестівської промзони і в клубі з вінілами. Але там було не так цікаво як на вулиці.

Читайте також про біль, дощ і крик радості на фестивалі Untappd

Думаю, великої кількості людей крафтвініл не дочекався саме через погоду. І тут є сенс в словах Юрія Заставного, щоб спробувати провести його влітку.

2. Черга. Вперше цього року був платним вхід, з трьома цінами на квитки. Не те, щоб був супер наплив гостей, але у перший день утворилась добряча черга на вході. Люди відверто харились чекати і мокнути під дощем. Локація фестивалю така, що не дуже дозволяє розвернутись і кудись піти – особливо і нема куди йти. В коментах писали “цього року вхід на фестиваль схожий на піший перехід в Шегинях”. Аж так, як Шегині то нє. Проте бракувало злагодженості в роботі і, як було минулого разу, переносних терміналів (тоді їх давав РайффайзенБанк Аваль), з якими волонтери виходили до людей в черзі.

З запропонованим добиранням також були проблеми. Прокрафтинатор Зеник (його коментар нижче) так і не потрапив на фест: почекавши під дощем автобус, пішов в генделик. Казав, що він потерпить без крафтового пива. Організатори врахували цю партачку і спробували виправити на другий день.

3. Пивоварень цього року було більше 60-ти. Плюс були ще домашні пивовари. До них майже ніхто не доходив. Кажуть, через те, що розмістились в “сліпій зоні” території.

Щодо вибору пива, то він досить урізноманітнився. Пивоварні відшліфували свої вміння. Сьогодні вже йдучи на фестиваль можна перелічити з десяток пивоварень, які треба відвідати. Не враховуючи, що можна і щось для себе нове відкрити.

Було вдосталь пілзнерів, берлінерів, мілкшейків в купі з сесійними IPA. З тих, що мені запам’ятались, то Underwood, ІІІО Brewery, Ten Men (щось я перелічую, тих кого вже згадував). Приємним був Castle Hill з Milkshake’om. Rock Dog з бельгійським елем.

Читайте також про весняний Craft&Vinyl 2018

Засмакував сесійний IPA від goodwine, який зварили разом з Varvar. Цього року якось побільшало імпорту (або я раніше не помічав). Крім ґудвайна, ще BeerFreak (їхній магазин вже працює), “Човен” наливав щось смачне польське. Крафтгараж частував To Øl (ммм гозе Ms. Teal), окремо була Brasserie de la Senne. “Сільпо” взагалі привезли цілий довгий магазин BeerMaster з холодильниками пива і закускою. На відміну від інших, “Сільпо” дозволили розраховуватись не бофонами. Бувало, з їхнього критого п’єдесталу люди не розходились. Багато імпортного асортименту супермаркет пропонував зі знижкою.

А, і ще рекомендую сидр Berryland.

“Вхід” на фестиваль для пивоварень був цього року дорожчим, то деякі відмовились їхати.

4. Їсти було смачно. Мій висновок тут дуже суб’єктивний, оскільки я на фестивалі майже не їм нічого. Крім скальок від Цвіклі. А вони прекрасні. І ще “Шкварка”. Були ще ребра і устриці.

“- Шо так смердить?! У вас келих в рибі?
– Ні.
– Ви їли оселедець в сільпо?
– Я – ні, а друг їв. Ось він стоїть”

Підслухана мила розмова пивовара з людьми, які прийшли до нього по пиво.

У третій день погода не потішила, роботи було небагато. Дехто все розлив, то вже пакувався. Дехто мав ще щось, то лишив “Човну”. Для тих пивоварень, які їхали здалеку, фестиваль фінансово, мабуть, був у мінус. Сподіваюсь тим, хто завчасно пакував пусті кеги, то заробили. Я ж в підсумку неповних двох днів фестивалю інвестував приблизно 1100 бофоногривень у хороший вікенд)

Організатори звітують про 12 тисяч відвідувачів (на першому фесті було 8 тисяч), які випили загалом 9 тисяч літрів пива.

Зеник Євроремонт:

Цьогорічний крафт вініл для мене є пам’ятним десь тисячею гривень, які я чудом не потратив. У нас якраз в п’ятницю був вихідний, то ми собі троха затримались в центрі, і, можливо, запізно підійшли до зупинки фестивального експресу – спочатку туди, де писало в одній рекламі (тобто біля Федорова), а потім туди, де писало в іншій рекламі (тобто за Пороховою). Постояли 40 хвилин, помокли трошки (не те щоб дощ, а таке гидке капало, як завжди) і вирішили піти десь зігрітись. Словом, наступні два дні стерті з пам’яті, на фест так і не потрапив.

З одного боку то прикро, адже збираю крафтбірівські стакани, і одного в колекції вже не буде. А з іншого – шалена економія грошей, які можна потратити теж на себе, але в “Арсені”, отже, більше і насиченіше. А ше я багато про то всьо думав, і дійшов висновку, що якщо ти не знаєш, в чому різниця між іпою, неіпою, діпою, піпою і ципою, і обираєш по етикетці і назві, то тобі байдуже шо пити, правда? А якщо так, то в “Еколанах” акція на 1715. Так шо я затарився, осягнув марноту суєти, розслабився і більше не засмучуюсь. До речі, ніхто не в курсі, в дзен-буддизмі є якісь празники?

Наступний Craft&Vinyl [його осінній випуск] анонсували на 30 серпня-1 вересня.

CraftBeer:прокрафтинація (світлини свої, крім тих, що підписані facebook.com/CraftAndVinyl)

Leave a Reply

avatar
  Subscribe  
Notify of